Андрій Тарковський – видатний радянський режисер і сценарист, один з найбільш впливових особистостей світового кінематографа XX століття. Народився 4 квітня 1932 року в селі Завраж’є, Росія. Його батько, Арсеній Тарковський, був відомим радянським поетом, що сильно вплинуло на мистецькі нахили Андрія.

Тарковський закінчив ВДІК (Всесоюзний державний інститут кінематографії) в Москві, де він розпочав свою кінокар’єру, знявши низку студентських фільмів. Його перша робота – «Іванове дитинство» (1962) — принесла йому міжнародне визнання, включаючи Золотого лева на Венеційському кінофестивалі.

Тарковський продовжив свою кар’єру, створивши такі фільми, як «Андрій Рубльов» (1966), «Соляріс» (1972), «Дзеркало» (1975) та «Сталкер» (1979). Його кінопроекти вирізнялися глибокою філософією, інноваційним використанням зображень та звуку, а також унікальними візуальними рішеннями, що мали значний вплив на розвиток світового кіно.

У 1980-их роках, через творчі та політичні розбіжності з радянською владою, Тарковський емігрував з СРСР і продовжив роботу в Італії та Швеції, де зняв «Ностальгію» (1983) та «Жертвоприношення» (1986), який став його останнім фільмом.

Андрій Тарковський помер від раку 29 грудня 1986 року у Парижі, залишивши по собі велику спадщину у світі кінематографа, що продовжує надихати режисерів і митців у всьому світі.