“Тіні забутих предків” — це радянський художній фільм, знятий у 1965 році режисером Сергієм Параджановим на основі однойменної повісті українського письменника Михайла Коцюбинського. Сюжет фільму розгортається у Карпатах і розповідає про трагічну любов Івана та Марічки, чиї сім’ї знаходяться в тривалому протистоянні.

Фільм вирізняється своїм візуальним стилем та використанням міфологічних та фольклорних елементів, що зробило його одним з піонерів модернізму в радянському кіно. Його естетика та нестандартний підхід до розповіді ставили Параджанова як новатора, хоча це і призвело до проблем з радянською цензурою.

Фільм отримав високу оцінку критиків та був визнаний на міжнародних фестивалях, зокрема, виграв премію за кращу режисуру на Каннському кінофестивалі. “Тіні забутих предків” значно вплинули на розвиток світового кінематографа і зміцнили репутацію Параджанова як одного з найважливіших режисерів своєї епохи.

Наслідки фільму також мали глибокий культурний вплив, сприяючи популяризації української культури та народного мистецтва, а також стимулювали інтерес до кінематографічних експериментів у радянському союзі та за його межами.