Абзу у давньомесопотамській міфології – це своєрідний водний бог або первинний океан, з якого походить усе живе і неживе. Уявіть, що весь світ почався з величезного океану, який називається Абзу. Він є чоловіком богині Тіамат, яка представлена як великий морський дракон. Разом вони створили багато інших богів та істот.

У вавилонському міфі «Енума Еліш» Абзу спочатку є джерелом спокою і порядку, але коли молодші боги починають створювати занадто багато шуму, він вирішує їх знищити. У відповідь на це Енкі, бог мудрості, вбиває Абзу і будує свій дім просто на його тілі. Це важливий момент у міфі, бо він позначає перехід від старого світу хаосу до нового світу з порядком, створеним молодшими богами.

Абзу символізує хаотичні води, які потрібні для створення всього на світі, але водночас можуть бути дуже небезпечними. Його історія показує, як важливо знайти баланс між хаосом і порядком, між старим і новим.