Олександр Македонський (відомий як Олександр Великий) – македонський король, який правив у період 336– 323 рр. до нашої ери. Він народився у 356 році до н.е. у Пеллі, столиці Македонії, у сім’ї короля Філіпа II та його дружини Олімпіади.

Олександр отримав виняткову освіту від філософа Аристотеля, який навчав його науки, політичної теорії та філософії. Після вбивства його батька у 336 році до н.е., Олександр став королем у віці 20 років. Він швидко проявив свої лідерські здібності, стабілізувавши Македонію та відновивши контроль над Грецькими містами-державами.

Олександр розпочав серію військових кампаній, що призвели до створення однієї з найбільших імперій в античному світі, яка простягнулася від Греції до Індії. Він здобув низку вирішальних перемог над Перською імперією, включно з битвами при Граніці, Іссі та Гавгамелах, ефективно знищивши її владу.

Його походи в Південну Азію включали знамениту битву при Гідаспесі, де він переміг індійського короля Пора. Олександр значно сприяв культурній інтеграції своїх завойованих земель, заснував майже 20 міст, більшість з яких названі на його честь, і поширив грецьку культуру в завойованих регіонах.

Олександр Великий помер у 323 році до н.е. у Вавилоні у віці 32 років, залишивши по собі імперію без сильного наступника. Його смерть спровокувала період війн за спадок, що призвели до поділу його імперії серед його генералів. Його вплив на історію цивілізації та розповсюдження елліністичної культури залишається важливим.