Мікеланджело Мерізі да Караваджо (частіше відомий просто як Караваджо) – італійський художник, чия революційна техніка та стиль вплинули на розвиток європейського живопису. Народився в 1571 році у Мілані і почав свою кар’єру у Римі. Там швидко здобув популярність завдяки своїм драматичним і реалістичним зображенням людських фігур, використанню інноваційної техніки «хіароскуро» (контраст світла та тіні).

Караваджо відомий своїми біблійними сценами, які часто відрізнялися від традиційного зображення святих та релігійних подій. Здатність вносити елементи сучасного життя, використання моделей із народу для втілення біблійних персонажів, фокус на людських емоціях зробили його картини надзвичайно експресивними та живими.

Серед відомих робіт Караваджо – «Покликання святого Матвія», «Відсіч голови святому Іоанну Хрестителю», «Медуза» та «Вечеря в Еммаусі». Ці картини вплинули на численних художників епохи бароко і сприяли поширенню «тенебризму» – стилю, що акцентується на інтенсивному контрасті світла та тіні.

Караваджо був також відомий своїм бурхливим життям і частими конфліктами із законом, що в кінцевому підсумку призвело до його вигнання з Риму. Помер від невідомої хвороби у 1610 році в Порто Ерколе, залишивши по собі великий вплив на мистецтво бароко та майбутні покоління художників. Його спадщина і сьогодні залишається живою, а його роботи є предметом захоплення та вивчення.