Міф про світове яйце є одним із найдавніших та найбільш універсальних космогонічних концепцій, що символізує народження всесвіту з первісного хаосу. У різних культурах цей символ відіграє ключову роль у розповідях про створення світу.

У грецькій міфології Фанес, іноді називається Протогонос (Першонароджений), асоціюється з епічним початком усього існуючого. Вважається, Фанес виник з космічного яйця, що з’явилося у первісному хаосі. Його зображують як блискучу істоту або зі світлом, що виходить з нього, символізуючи виникнення світла та порядку з темряви та хаосу. Фанес є першим богом, що уособлює плідність та творчість, і від нього ведуть свій родовід багато інших богів.

У фінському епосі богиня Ільматар, яка символізує природу та материнство, плавала в первісному океані, коли велика птаха поклала на її коліно яйце. Яйце розбилося, і його частини перетворилися на елементи світу: верхня половина стала небом, жовток став сонцем, білок перетворився на місяць, а уламки шкарлупи стали землею та хмарами.

У японській міфології світ спочатку існував у формі безформного хаосу, що нагадував велике яйце. Коли це яйце розділилося, важчі елементи осіли на дно, утворюючи землю, а легші піднялися, створюючи небо. З цього первісного розділення з’явилися перші боги – Ідзанагі та Ідзанамі, які створили Японські острови, та інші боги.

У давньоєгипетській міфології яйце часто асоціюється з богом сонця Ра. Згідно з одним із міфів, Ра самовиник із космічного яйця, яке з’явилося з первісних вод хаосу, званих Нун. Розкрившись, яйце випустило сонячне світло, уособлюючи створення та відновлення. Яйце також асоціюється з феніксом, міфічним птахом, який відроджується з власного попелу та символізує циклічне відродження.

У ведичній космології та пізніших індуїстських традиціях згадується Брахманда, або Яйце Брахми – космічне яйце, з якого, за міфом, народився всесвіт. Яйце розділилося на дві половини: з однієї утворилося небо, з другої – земля. Центральне місце в яйці, де знаходилася жовткова частина, стало домівкою для Брахми, який є творцем усього живого. Це відображення макрокосмічного уявлення про всесвіт як цілісний організм.

У китайській міфології міф про Паньгу розповідає про первісне космічне яйце, з якого вийшов Паньгу – перша жива істота. Паньгу пробув у яйці 18 тисяч років, постійно ростучи, поки не розбив його зсередини. Він використовував свої сили, щоб утримати небо і землю відділеними, забезпечуючи стабільність та порядок у світі. Його дії і смерть також символізують відданість та жертовність, що підтримують космічний порядок.