Марко Поло був венеціанським купцем, мандрівником та дослідником, який жив у XIII столітті. Він найбільш відомий завдяки подорожам до Азії, які тривали близько 24 років, та подробицям про свої пригоди, які він опублікував у книзі «Книга чудес світу», відомій також як «Мандри Марко Поло». Його розповіді надали європейцям безцінний вигляд на азійські культури та економіки, а також стимулювали інших мандрівників та дослідників.

Марко народився приблизно 1254 року у Венеції. У 1271 році він вирушив зі своїм батьком Нікколо і дядьком Маффео Поло на подорож до Азії. Ця подорож почалася, коли Марко був ще підлітком. Поло подорожували через Близький Схід, досягаючи Персії, і потім продовжили свій шлях до Китаю, де вони провели багато часу на дворі Хубілая Хана, онука Чингісхана.

Марко Поло служив Хубілаю Хану, імператору монгольської держави Юань, більш як 17 років. Він мандрував по різних частинах Азії на дипломатичній службі, збираючи інформацію про культуру, торгівлю, економіку та географію. Його спостереження та звіти були одними з перших докладних відомостей про Східний світ, доступних європейцям.

Повернувшись до Венеції 1295 року, Марко Поло був затриманий під час венеціансько-генуезької війни і потрапив у полон, де він поділився своїми історіями зі співкамерником Рустікелло з Пізи, письменником, який допоміг йому записати свої пригоди. Ця книга, відома як «Книга чудес світу», стала дуже популярною в Європі.

Марко Поло вважається однією з ключових фігур у відкритті Європою азійського континенту. Його детальні описи екзотичних земель та культур відіграли важливу роль у розвитку європейської картографії та розумінні світу. Розповіді Поло надихали таких мандрівників і дослідників, як Колумб та інші.