Іван Мазепа – український політичний та військовий діяч, гетьман Війська Запорізького від 1687 до 1708 років. Народився у березні 1639 року в Мазепинцях, нині Чернігівська область України, в шляхетській родині. Мазепа здобув освіту за кордоном, ставши високоосвіченою людиною, зокрема, відвідав Вроцлавський та Кенігсберзький університети.

Піднявшись до рангу гетьмана, Мазепа став відомий своєю спроможністю балансувати між потребами українського козацтва і політикою царської Росії, до якої Україна була приєднана за умовами Переяславської угоди 1654 року. Він активно сприяв розвитку культури та освіти, підтримував заснування шкіл і друкарень, покровительствував мистецтву і церкві.

У 1708 році, під час Великої Північної війни, Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII проти царя Петра I. Цей вибір був спрямований на здобуття більшої автономії для України. Проте, після поразки шведських військ у битві при Полтаві у 1709 році, Мазепа втратив владу і був змушений втекти до Османської імперії, де він помер в тому ж році.

Іван Мазепа залишився однією з найбільш контроверсійних постатей в історії України, якого традиційно осуджували в російській історіографії як зрадника, в той час як в українській історії він вшановується як національний герой.