Іван Франко – український письменник, поет, перекладач, публіцист та громадсько-політичний діяч, одна з ключових постатей української культури кінця XIX – початку XX століття. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, нині Івано-Франківська область, Україна.

Франко здобув освіту у Дрогобицькій гімназії та Львівському університеті, де вивчав класичну філологію, українську мову та літературу. Його студентські роки були ознаменовані активною участю у громадському житті, що призвело через політичну діяльність до неодноразового арешту та ув’язнення.

Франко створив значний літературний доробок, який включає поезію, прозу, драматургію, наукові та філософські трактати. Він є автором таких відомих творів як «Захар Беркут», «Каменярі», «Мойсей» та «Стіна». Також він був одним із найбільш плідних українських перекладачів, адаптувавши численні твори світової літератури, зокрема Шекспіра та Гете, на українську мову.

Іван Франко був також активним суспільним діячем, виступав за політичні реформи і розвиток української національної ідентичності. Він був одним із засновників ряду політичних організацій та газет, які відіграли важливу роль у формуванні громадської думки.

Іван Франко помер 28 травня 1916 року у Львові. Його життя та творчість залишили неоціненний внесок у розвиток української літератури, культури та політичної думки.