Габрієль Гарсія Маркес – колумбійський письменник, журналіст та нобелівський лауреат, відомий як один із найбільших майстрів магічного реалізму в літературі. Він народився 6 березня 1927 року в Аракатака, Колумбія. Гарсія Маркес виріс у домі своїх дідуся та бабусі, чиї розповіді про сімейну історію та місцеві легенди значно вплинули на його творчість.

Після навчання на юридичному факультеті університету у Боготі та Картахені, Гарсія Маркес працював як журналіст, перш ніж повністю присвятити себе літературній діяльності. Його проривним твором став роман «Сто років самотності» (1967), який отримав міжнародне визнання та вважається одним із найвеличніших творів XX століття. Роман розповідає про долю родини Буендіа протягом кількох поколінь у вигаданому містечку Макондо.

Його інші відомі твори включають «Любов у час холери», «Осінь патріарха» та «Хроніка передвіщеної смерті». Велика частина його робіт характеризується використанням магічного реалізму, де фантастичні елементи вплітаються в реалістичні сценарії.

У 1982 році Гарсія Маркес був удостоєний Нобелівської премії з літератури за його романи та короткі оповідання, в яких фантазія та реальність злиті в чудово вираженому світі літератури. Його твори залишають глибокий вплив на світову літературу, продовжуючи зачаровувати читачів у всьому світі.

Габрієль Гарсія Маркес помер 17 квітня 2014 року в Мехіко, залишивши за собою легендарну літературну спадщину.