Франц Кафка – чеський письменник, який писав німецькою мовою. Народився 3 липня 1883 року в Празі, яка тоді була частиною Австро-Угорської імперії. Кафка отримав юридичну освіту та працював на різних страхових та урядових посадах, що забезпечувало йому засоби до існування, але значно обмежувало час на літературну творчість.

Його літературний стиль часто включає елементи абсурду, екзистенціалізму та сюрреалізму, відображаючи внутрішні конфлікти, соціальну ізоляцію, страхи та відчуженість людини. Серед його найвідоміших робіт — романи «Процес», «Замок» та новела «Перевтілення», які вийшли після його смерті завдяки другові Максу Броду, який знехтував заповітом Кафки про знищення його рукописи, опублікував їх.

Кафка мав значний вплив на літературу XX століття. Його ім’я стало синонімом кафкіанської бюрократії — абсурдної, складної, та зневажливої системи, що пригнічує особистість. Його роботи продовжують вивчатися, інтерпретуватися та адаптуватися в різних культурних та мистецьких формах у всьому світі.

Франц Кафка помер 3 червня 1924 року в клініці біля Відня від ускладнень, пов’язаних з туберкульозом. Його творчість та глибокий внутрішній світ і досі знаходять відгук у читачів, роблячи його одним з найважливіших письменників модернізму.