Фароський маяк, одне зі семи чудес світу, був побудований у III столітті до н. е. на острові Фарос біля Александрії, Єгипет. Маяк слугував важливим навігаційним орієнтиром та сигналізатором для мореплавців, які підходили до єгипетської гавані. Структура маяка була висотою від 100 до 140 метрів і включала вогнище на вершині, де за допомогою мідних дзеркал світло могло досягати великих відстаней.

Основна будівля була виконана з вапнякових блоків, з’єднаних розплавленим свинцем для захисту від хвиль. Усередині розташовувалися гвинтові сходи, що вели до верхівки, де розташовувалося джерело світла. Маяк також був прикрашений статуями і мав різні механізми, як-от флюгер та годинник.

Птолемей I розпочав будівництво маяка, але завершено його було вже за часів Птолемея II Філадельфа. Через свою архітектурну міць та важливість маяк простояв близько 1 000 років, переживши численні землетруси, перш ніж був зруйнований.

Фароський маяк не тільки сприяв безпеці мореплавства, але й став символом технологічного та архітектурного прогресу давніх цивілізацій.