Дерево життя є символом у багатьох культурах по всьому світу, яке показує зв’язок між небесами, землею і підземним світом. Цей символ часто асоціюється зі створенням, безсмертям, мудрістю і захистом.
У скандинавській міфології дерево життя відоме як Іггдрасіль. Це величезне ясенове дерево, яке підтримує всі світи в універсумі. Його коріння простягається до різних джерел води і важливих місць, зокрема джерела мудрості. Іггдрасіль служить зустрічним місцем для богів і місцем важливих подій в міфології.
В єгипетській міфології дерево Ісіди, богині магії та материнства, часто розглядається як дерево життя. Згідно з міфами, Ісіда використовувала магічні здібності, щоб воскресити свого чоловіка Осіріса під деревом, що символізує відродження та вічне життя.
У кельтській культурі дерево життя називається Кравідд. Воно символізує силу, довголіття і мудрість. Кельти вірили, що дерево має магічну силу, яка забезпечує плодючість землі та з’єднує небо та землю. Дерево також символізувало цикл життя, смерті та відродження.
У християнстві та юдаїзмі дерево життя згадується у Книзі Буття, розташоване в середині Раю поряд з деревом пізнання добра і зла. Плоди дерева життя надають вічне життя, і після гріхопадіння людини доступ до них був заблокований.
У месоамериканській культурі, як-от майя, дерево життя відоме як Вакаче, і воно з’єднувало всі рівні світу: небо, землю і підземний світ. Це дерево також використовувалось як символ центру світу.
У слов’ян Дерево життя – це могутній дуб, який є шляхом до дев’яти небес. Кожне з дев’яти небес має своїх мешканців. На одному живуть сонце і місяць, на іншому – зірки і хмари, а десь вище – вітер, прабатьки птахів і звірів. На сьомому небі знаходиться слов’янський рай, який називається Ірій. Плоди цього світового древа містять насіння всіх дерев і трав. А значить, усе життя на Землі бере початок звідси.
Ці приклади показують, наскільки універсальним і могутнім є символ дерева життя у світових культурах, служачи зв’язком між фізичним і духовним, земним і небесним, життям і смертю.
