Бик (віл) у Трипільській культурі мав важливе символічне значення, пов’язане з плодючістю, силою та землеробством. Ця тварина була невід’ємною частиною сільськогосподарського життя, важливою для обробітку землі та виробництва їжі, тому її зображення могло використовуватись як амулет для забезпечення урожаю, захисту від зла та залучення благополуччя.

Такий стилізований і абстрактний спосіб зображення бика є характерним для декоративного мистецтва Трипільської культури, що часто використовувало символічні і прості форми для передачі глибших значень.