Рама (часто пишеться як Рам) є однією з найважливіших фігур в індуїзмі та центральним героєм епічної поеми «Рамаяна». Він вважається сьомою аватарою (інкарнацією) бога Вішну, який зійшов на землю для боротьби зі злом та встановлення дхарми, або праведного порядку.

Рама втілює ідеального правителя, сина, чоловіка і брата. Він славиться своєю справедливістю, вірністю, мужністю і відданістю дхармі. Його життя та вчинки навчають індивідуальної доброчесності та відповідальності.

Основні події «Рамаяни»

Рама добровільно йде в 14-річне заслання, дотримуючись обіцянки своєму батьку та бажання мачухи.

Його дружина Сіта була викрадена демоном-царем Раваною, що призвело до великого походу на Ланку (нині Шрі-Ланка) для її порятунку.

Рама вбиває Равану у величезній битві, де йому допомагають його вірний брат Лакшмана, прихильник Хануман та армія ванарів (мавпячих воїнів).

Рама має братів Лакшману, Бхарату та Шатруґну, які також грають важливі ролі в «Рамаяні». Його взаємини з ними підкреслюють значення братерства та взаємної підтримки.

Рама вважається символом відданості та відповідальності, його життя відображає ідеалістичні принципи, до яких прагнуть індуси. Празник Рама Навамі святкується на його честь, а «Рамаяна» читається та розповідається у багатьох індійських домівках як засіб передачі моральних та етичних учень.

Життя Рами в «Рамаяні» має величезне релігійне, моральне та культурне значення в індуїзмі, і його часто прикладають як приклад для наслідування в особистому та суспільному житті