Актеон – персонаж давньогрецької міфології, відомий переважно завдяки своїй трагічній історії, яка розповідається в творах таких авторів, як Овідій («Метаморфози»). Актеон був молодим мисливцем, онуком Кадма, засновника Фів і сином Арістея.

За міфом, одного разу під час полювання у лісах недалеко від Фів Актеон відстав від своїх друзів і випадково натрапив на богиню полювання Артеміду (в римській міфології відома як Діана), яка купалася в лісовій струмку разом із німфами. Артеміда, відома своєю цнотливістю та жорстокістю до тих, хто порушував її приватність, відчула гнів, побачивши, що смертний спостерігає за нею під час купання.

В розпалі гніву Артеміда перетворила Актеона на оленя, кинувши на нього воду або торкнувшись його лоба. Перетворившись на оленя, Актеон став жертвою власних мисливських собак. Вони не впізнали свого господаря та розтерзали його, думаючи, що він дичина.

Цей міф відображає класичні античні уявлення про священність приватного простору та жорстокість божественного покарання. Також ця історія часто розглядається як символічне попередження про небезпеку цікавості та необережного поводження з природою чи священними справами.