У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у День Незалежності України новим проєктом відкрили ще дві з половиною тисячі квадратних метрів виставкового простору.
У масштабному проєкті під назвою «Імена твої, Україно» взяли участь 152 митці з Києва, Львова, Одеси, Харкова, Ужгорода, Запоріжжя, Дніпра, Чернівців, Черкас, Рівного, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська та інших. Упродовж місяця вони мали змогу творити або пропонувати готову роботу, як рефлексію на такі теми: історія України; людей, які відіграли важливу роль у її становленні; знакових історичних подій, які сприяли формуванню української державності.
Як розповіла мистецтвознавиця Зоя Навроцька, митці мали показати, «хто любить українську історію, хто задумується над тим, аби стати іменем в Україні, хто допомагає стати іменем в Україні, і звичайно, творити для людей, які люблять і цінують українську історію, які прагнуть до самоідентифікації українців у світі…».
Всього було триста учасників, з яких обрали 152. Близько трьохсот їхніх робіт і прикрасили нові зали МСУМКу. Тож зараз на 2,5 тисячах квадратів виставкової площі лучани і гості міста можуть насолодитися чудовим симбіозом митців.
«Ми сподіваємось, що це – територія успіху багатьох майбутніх проектів, і відкриття ще і ще нових імен. Тут поряд із дуже вагомими іменами нашого мистецтва дебютують зовсім молоді, які тільки стають на шлях мистецтва», – висловила сподівання Зоя Навроцька.
Керуюча партнерка МСУМКу Леся Корсак розповіла, що нові 2,5 тисячі квадратних метрів додали до загального виставкового простору музею, відтак зараз у МСУМКу 7 м2 творчості.
«Ми хочемо показати, скільки у нас багато талановитих митців і скільки наші регіони мають багато знакових імен. Тому всі ці дві з половиною тисячі квадратів ми віддамо під генезу сучасного українського мистецтва», – зауважила вона.
Віктор Корсак, головний автор ідеї і куратор проєкту своєю чергою поінформував, яким чином систематизували таку велику кількість мистецьких творів.
«Ми вирішили не систематизувати ці твори за жанрами чи видами мистецтва, а погрупували їх по психотипах. Адже саме психотип визначає те, як ми живемо, як ставимось до світу і як творимо. Для цього залучили професійних психологів, які розглянули роботи, прочитали тексти і згрупували їх за таким принципом. У результаті в нас вийшло вісім залів», – зазначив фундатор МСУМКу.
Цікаво, що відвідувачам музею дають можливість обрати свій психотип.
«На буклетах та експлікаціях є QR-коди, які можна просканувати і визначити свій психотип. Ми написали спеціальну програму. Таким чином ви можете звернути увагу саме на тих митців, на яких ви подібні. Я впевнений, що мистецтво – це не монолог художника. Це діалог художника із глядачем. І тільки разом вони творять мистецтво», – пояснив Віктор Корсак.
Психологиня, директорка волинської філії Комп’ютерної академії ШАГ Інна Кондратюк пояснила, звідки музей взяв підхід до такої незвичної систематизації творів: «Ми взяли за основу базу психології – психотипи Юнга. Він першим поділив людей на психотипи і сказав, що в кожної людини є ядро людської психіки, або людської душі. Суть в тому, що ми по-різному сприймаємо світ. Хтось буквально, фактично, теоретично, хтось образно. Так само ми по-різному інтерпретуємо цю інформацію. І ми використали цей підхід».
Зворушливим моментом на відкритті стало освідчення. Максим Павловський, керівник відділу виставкової діяльності МСУМКу, на очах у сотень гостей запропонував своїй коханій дівчині Вікторії одружитися. І вона сказала «Так».
На цій приємній ноті всіх запросили до виставкових залів.
До слова, 24 серпня у МСУМКу також презентували монографію «Як стати іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією Віктора Корсака.
Крім того, у цей же день відбулась презентація двох мистецьких проєктів: «13 кімнат COVID» Миколи Бабака-Євгена Матвєєва, який і відкрив святкування 24 серпня у МСУМКУ, а завершився святковий День Незалежності в музеї Корсаків представленням виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа.