Хрестоносці – учасники ряду релігійних воєн, відомих як Хрестові походи, які відбулися між кінцем XI та кінцем XIII століть. Ці походи, ініційовані християнською Європою, мали на меті відновити контроль над святими місцями в Палестині, які були під контролем мусульманських правителів.

Перший Хрестовий похід почався у 1096 році після заклику Папи Урбана II, який мотивував європейців вирушити на Схід з релігійними та духовними міркуваннями. Цей похід став успішним. Хрестоносці зуміли створити декілька феодальних держав у Святій Землі, зокрема Королівство Єрусалим.

Подальші хрестові походи були менш успішними і часто характеризувалися великими труднощами та поразками. Наприклад, Другий Хрестовий похід закінчився невдачею, і хрестоносці не змогли відновити контроль над втраченими територіями. Четвертий Хрестовий похід, що відбувся у 1204 році, зовсім зійшов з курсу й завершився захопленням і пограбуванням християнського Константинополя.

Вплив Хрестових походів був вагомим, оскільки вони змінили політичний, культурний та релігійний ландшафт Середземномор’я. Ці походи сприяли культурному обміну та комерційним зв’язкам між Сходом і Заходом. Одночасно вони спричинили посилення напруженості між християнами та мусульманами, наслідки якої відчуваються і сьогодні.