Іммануїл Кант

Іммануїл Кант — німецький філософ, який народився 22 квітня 1724 року в Кенігсберзі, теперішньому Калінінграді, Росія. Виріс у скромній пієтистській сім’ї і отримав ретельну освіту, спочатку в місцевому колегіумі, а потім у Кенігсберзькому університеті. Кант присвятив майже всю свою кар’єру викладанню та дослідженням у цьому університеті.

Кант є центральною фігурою в модерній філософії, зробив значний вплив на розвиток епістемології, метафізики, етики та естетики. Його найвідоміша робота «Критика чистого розуму», вперше опублікована у 1781 році, розглядає структуру людського пізнання та обмеження, можливості пізнання науки та метафізики. Ця праця стала величезним філософським внеском, який спонукав переосмислити ролі людського досвіду у формуванні знань.

Кант також відомий своїми роботами в етиці, включаючи «Критику практичного розуму» та «Основи метафізики моралі», де він представив концепцію категоричного імперативу, що покладена в основу сучасної деонтологічної етики.

Деонтологія Канта заснована на ідеї, що моральність дій визначається не їхніми результатами, а дотриманням правил. Вона наголошує на важливості виконання обов’язків заради самих цих обов’язків, не дивлячись на можливі наслідки.

  • Категоричний імператив: це основне правило, яке говорить, що ви повинні діяти так, якби ваш спосіб дії міг стати законом для всіх. Якщо ви не хочете, щоб всі вчиняли так само як ви, тоді ваша дія не є морально правильною.
  • Повага до інших: ви повинні завжди поважати інших як особистостей, а не використовувати їх для власних цілей.

Помер Кант 12 лютого 1804 року, залишивши по собі спадщину, яка вплинула на багато аспектів сучасної західної думки. Його ідеї до сьогодні є предметом активного вивчення та обговорення в академічних колах.

ПОДІЛИТИСЬ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Заявка