Ходжа Насреддін – це легендарний персонаж, відомий в різних країнах Близького Сходу, Центральної Азії та мусульманського світу. Він є головним героєм величезної кількості коротких гумористичних історій та анекдотів, якими славиться східний фольклор.

Історії про Насреддіна мають багато спільних рис у різних культурах, проте походження та точний час життя Ходжі залишаються спірними. Найбільш розповсюджена версія розповідає про нього як про дервіша або мудреця, який жив у 13 столітті в містечку Сівріхісар (нинішня Туреччина).

У анекдотах Насреддін постає як простолюдин, який володіє незвичайним, часто парадоксальним світоглядом та гострим, іронічним розумом. Його поведінка часто здається дурною та безглуздою для оточуючих, проте за цим приховується глибокий життєвий досвід та мудрість.

Розповіді про Насреддіна сповнені гумору, сатири та алегорій, які висміюють людські вади та недоліки, такі як обмеженість, жадібність, лицемірство чи марнославство. Водночас вони навчають розважливості, толерантності, здатності бачити речі з різних перспектив.

Анекдоти про Ходжу Насреддіна стали невід’ємною частиною усної традиції багатьох культур, інструментом для критики суспільних вад та передачі життєвої мудрості у доступній, жартівливій формі. Він став справжнім народним філософом і символом гостроумства в регіоні.