У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку провели Art Forum “Космогонія: наука, релігія, міфи”.

Подія відбулася 10 березня в рамках освітнього проєкту “Космогонія”. В офлайн та онлайн форматах говорили дослідники різних  наукових теорій, релігійних доктрин та міфологічних концепцій про походження та розвиток всесвіту, а також про його майбутнє.

Першим привітав усіх присутніх куратор проєкту “Космогонія” Віктор Корсак. Він розповів про основну ідею та місію проєкту. 

Музей Корсаків реалізовує проєкт світового рівня. Для цього звільнили 5 тисяч м2 площ у культурно-розважальному комплексі «Адреналін Сіті», які стали новою виставковою залою музею. Проєкт є унікальним та новаторським у багатьох аспектах, адже поєднує у собі мистецтво, функціональність та філософію. 

Саме інтеграція мистецтва у виробничі процеси на постійній основі створює унікальні можливості для вивчення споконвічних питань: Для чого це все? Для чого ми є, і що з цим всім буде?  

У виставковій залі працює Петро Антип, знаковий український художник. Митець, починаючи з листопада протягом 18 місяців писатиме картину розміром 2 тисячі м2, яка стане найбільшою у світі.

Також у приміщенні створені балкони для глядачів, які спостерігають за співіснуванням мистецьких та виробничих процесів. І усе це разом, за словами куратора проєкту, і створює оцю космогонію.

Картина складатиметься з 9 розділів: від вибуху (народження), створення світу,  природи, людини, релігій, суспільства, культури, ноосфери до незвіданого майбутнього. 

Відомо, що справжній твір мистецтва – це коли «унікальна форма одягнута у міцну ідею». Тому творчість є не що інше, як безперервний «квест» у пошуку: то виняткової форми, то сильної ідеї, то одного та іншого одночасно.

А ще в сучасному мистецтві невід’ємною складовою є контраверсійність першого та другого, тобто щоб форма була максимально віддалена від ідеї.

Тож за словами Віктора Корсака, цей проєкт – це не гігантоманія, а можливість таким чином нанести Україну на мистецьку мапу світу.

“З одного боку картина – цілісна, з іншого – вона складається з 500-та фрагментів, кожен з яких є самодостатнім. Тобто в майбутньому її можна буде продати як цілою, так і окремими частинами”, – пояснив куратор.

Проєкт є пізнавальним, змінює цінності людей, має комунікативні, компенсасивні  цілі. Без сумніву він приносить насолоду та естетичне задоволення. 

“Мистецтво пробуджує в нас щось таке, що заставляє нас творити. Тож основна ідея естетичних цілей – пробуджувати до творення чогось нового”,  – пояснив Віктор Корсак.

По закінченню проєкту також планують видати філософський трактат.

Першими своїми космогонічними думками ділилися дослідники космосу Національної академії наук України. Наукова співробітниця відділу Фізики субзоряних та планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юліана Кузнєцова розповіла присутнім про космічне сміття у навколишьому просторі, пояснила що ж це таке, звідки воно береться та чим загрожує людству.

Про астероїдно-кометну небезпеку та місію DART розповів Михайло Лашко, кандидат педагогічних наук, науковий співробітник відділу астрометрії і космічної геодинаміки ГАО НАНУм.

Андрій Клімашевський, заступник директора інституту народознавства Національної Академії Наук з наукової роботи, керівник музею етнографії і художнього промислу, кандидат мистецтвознавства, культуролог, підняв питання війни у контексті міфології, історичної пам’яті і цивілізаційного поступу. 

Пояснив, що війна, яка нині сколихує Україну – це велика війна, адже несе у собі історичні підтексти і  яка безсумнівно призведе до глобальних трансформацій в користь України.

На тему історії також говорив Кирило Мєлєкєсцев, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Він пояснив присутнім, чому історія стає об’єктом інформаційного протистояння та як це впливає на наше майбутнє.

Особливою стала промова спікерки з Польщі Барбари Чернецької, докторки габілітованої, кафедри сучасності та літературної традиції, філологічного факультету Білостоцького університету. Науковиця розповіла про місце жінки у космогонічних світових процесах.

Не менш цікавою та пізнавальною стала друга частина форуму, яка об’єднала філософські теорії життя, міфи та релігію.

Про філософію життя у контексті космогонії з точки зору ретроперспективи, а також моделювання майбутнього рефлексував Андрій Семенов, доцент кафедри політології та публічного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат філософських наук.

Про саме ж походження життя говорив Василь Іванців, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри екології Луцького національного технічного університету. Науковець навів приклади історії вивчення та розвитку різноманітних поглядів походження життя на Землі.

Тема міфів стала чи не найцікавішою для слухачів. Про міфологію, зокрема про українську розповідали три спікера. 

Першим на цю тему до присутніх звернувся Нік Лисицький, письменник, digital-продюсер, автор та керівник проєкту популяризації української міфології Чарівний світ.UA. Він зауважив, що українська міфологія, хоч і дуже мало вивчена, та водночас одна з найбагатший та найстаріших серед інших у світі. За його словами, нашій міфології понад тисяча років та неймовірна кількість персонажів. 

Також дослідник запевнив, що українська міфологія особлива й тим, що створюється досі. Адже навіть теперішня війна “створює” нові міфічні персонажі.

Також Нік Лисицький наголосив на тому, що популяризація українських міфів є дуже важливою, адже досі  в Україні немає жлодної міфічної істоти з якою б наша ккраїна асоціювалася, як, наприклад, дракон у Китаї, чи тролі у скандинавських країнах. 

Докторка філософських наук, професорка кафедри культурології Волинського національного університету імені  Лесі Українки Вікторія Головей поділилася своїми релігійно-міфлогічними уявленнями про про походження людини.

Найбільш зворушливим став виступ Ігоря Козловського – старшого наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Окрім цього, вчений є Президентом Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, керівником Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців, президентом громадської організації «Центр Діскавері», віцепрезидентом Українського центру ісламознавчих досліджень.

Ігор Козловський написав понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичних збірок та прозових творів. А також є дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка та PEN Україна.

27 січня 2016 року бойовики так званої ДНР захопили Ігоря в полон, де він знаходився майже два роки до 27 грудня 2017 року. Навіть у катівнях протягом важких років ув’язнення діяч проводив лекції серед затриманих і намагався розрадити їх у полоні. Був звільненим під час обміну полоненими.

На форумі релігієзнавець фахово, але водночас просто розповів про сенсову телеологію космогонічних міфів. 

Він на власному прикладі пояснив усім присутнім, що людина живе поки має сенси. Науковець поділився своєю історією полону, коли опинився на межі життя та смерті. Тоді від виснаження він не міг говорити, але мислив. І зрозумів, що не боїться смерті та готовий піти у інший світ. Та на противагу цьому почуттю стояла любов, яка й була отим сенсом для життя. Він розумів, що любить своїх рідних. Та ще важливішим є борг любоові, те почуття, коли не ти любиш, а люблять тебе. 

Завершальним став спіч Ігоря Сацика, кандидата філософських наук та доцента Волинської православної богословської академії. Він розповів про християнську теорію створення світу.

По закінченню промов усі охочі могли порефлексувати на тему космогонії та подискутувати на різні філософські теми.

Наприкінці, Віктор Корсак провів для усіх присутніх кураторську екскурсію проєктом “Космогонія”.

Організатори форуму – Музей сучасного українського мистецтва Корсаків спільно з Бізнес академією практичного менеджменту.

Текст: Ірина Остапчук