У луцькій галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» презентували новий виставковий проект – експозицію робіт художника зі світовим ім’ям – Петра Малишка.
Захід об’єднав, літературознавців, мистецтвознавців, художників, студентів та поціновувачів елітарних виражальних форм. Настрій і тон мистецькому вечору традиційно задав струнний квартет «Імпреза».
Керівний партнер галереї Леся Корсак розповіла, що представлений художник яскраво і вправно поєднує у творчості європейську культуру і національні здобутки.
«Петро Малишко – нове ім’я для волинської землі, хоча його добре знають у столиці й закордоном. Маляр, скульптур, графік, митець-шістдесятник, який в числі перших боровся із закостенілими устоями радянської світоглядної системи за модерне мистецтво. Такі художники у той час ставили перші камінці у будівлі того різноманіття жанрів і форм, яке ми маємо зараз», – зазначила пані Леся.
Казахстан, Японія, Китай, Мексика, Польща, Болгарія, Італія, Іспанія, Німеччина, Франція, Бельгія, Македонія, Румунія – і це далеко не весь перелік країн і столиць, які вже давно знайомі з творчістю Петра Малишка.
Сотні виставкових проектів, бієнале, персональних виставок, престижних міжнародних нагород – і от нарешті Луцьк має змогу доторкнутися до символізму полотен живого класика.
«Бути нон-комформістом у 60-70-ті роки – шлях дуже нелегкий. Петро Малишко зумів втриматися в андеграунді і відстояти своє мистецтво. Ми сьогодні маємо змогу доторкнутися до взірцевих речей, без яких, напевне, не було б сучасного мистецтва у такому варіанті, як воно є», – додала мистецтвознавець Зоя Навроцька.
На жаль, сам автор не зміг завітати на виставку, але доручив почесну роль відкривати експозицію у Луцьку своєму колезі, відомому художнику Петру Бевзі.
«Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою». Так казав Тарас Григорович, так живе і Петро, який ніколи не очікував якихось спонукань, заохочень, а просто робив те, що повинен робити», – презентував митця Петро Бевза.
Також, художник розповів луцькій публіці кілька яскравих історій про життя Петра Малишка, які за його словами неможливо більше ніде прочитати.
«Я довго думав, які першооснови формування такого стилю, який ми можемо тут побачити? Одна з них – місце його дитинства і зростання. Його юні літа минули на території Солоного лиману на Дніпропетровщині. Коли багато років тому йшов льодовик, то зупинився саме там, принісши дуже специфічні види флори. Сосни, трава, кущі – у всьому цьому є щось незвичне нам, щось, що дуже відрізняється від нашої природи. Власне, Петро виховувався на лоні цієї первозданної природи. А ще малим пас корів, і якось одна із них крутнула головою так сильно, що пробила йому щоку. І це був ефект чогось страшного і загрозливого для хлопчика, що потім відбилося відчуттям чогось, щ не можна пізнати, і чогось, що підсвідомо лякає. У його роботах – напруга і тривога від того, що світ необов’язково пафосний, ліричний чи гіпердобрий», – зазначив Петро Бевза.
А всі, хто не встиг побачити картини та скульптури Петра Малишка, мають змогу зробити це в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра», що в «Адреналін Сіті».
